top of page

Чому зростає ВВП рф та як цьому зарадити?

pavlosydorenko

Чинники зростання ВВП рф

An old, rusted petrol pipe station which was used in the USSR.
Photo by Krišjānis Kazaks on Unsplash

Завдяки збільшенню витрат військово-промислового комплексу розмір ВВП агресора може повернутися на довоєнний рівень вже у середині наступного року [1]. Тільки у 2023 офіційний бюджет на ВПК московії зріс до 100 млрд USD. Допомагають також соціальні виплати. Кожна “біла лада” - це все ж плюс до ВВП. Торочать про зростання рівня заробітних плат. Можливо. Бачимо багато відео-звернень босоногих “асвабадітєлєй”, які бідкаються, що обіцяні гроші так і не отримали. Проте, припускаю, якійсь частині їх все ж платять, а далі все очікувано: “ванька”, який все життя пробігав до дерев’яної вбиральні, починає "смітити" грошима - ефект відкладеного попиту. ВВП зростає.


Як сприймати цю новину? Рівно.

По-перше, СРСР мав один з найбільших ВВП у світі і також не в останню чергу завдяки ВПК, але це не врятувало його від розпаду, на щастя. ВВП - це лише про обсяг, не ефективність чи якість. Наприклад, якщо витесати сокирою та зібрати до купи саморізами “буханку” (автомобіль “УАЗ”) і поставити в салоні з цінником 1,6 - 1,8 млн рублів, попередньо прибравши нормальні машини з адекватною ціною, у короткостроковій перспективі для ВВП це краще, ніж продавати імпортні товари. Проте, ми добре знаємо до чого призвів такий “совковий” підхід. У цьому контексті важливо також підкреслити, що задеклароване зростання ВВП спричинене більше використанням, перерозподілом внутрішніх ресурсів (резервів), тобто мова не йде про масове залучення іноземних інвестицій та рекордне зростання експортних надходжень [2].


По-друге, на жаль у світі існують країни, які продовжують відкрито або приховано, безпосередньо або опосередковано підтримувати економіку агресора, купувати її енергоносії, зокрема в обхід санкцій. Не варто очікувати швидкий економічний колапс на болотах. Врешті, є сценарій Північної Кореї. Масова втеча з рф незгідних та рашизм в головах частини з тих, хто залишився, відкривають перед кремлем досить широкий спектр інструментів знущання над своїм народом заради знищення інших народів. Отже, потрібно продовжувати тиснути на економіку рф за допомогою санкцій та іншими методами, зокрема полювання морських дронів за російськими кораблями в Чорному морі може виявитися досить дієвою стратегією і з точки зору економіки [3].


Що з рублем?


Зниження експортних надходжень, зокрема завдяки запровадженим санкціям та іншим обмеженням стосовно російських енергоносіїв, негативно впливає на платіжний баланс країни, що призводить до падіння рубля. Чим менше іноземної валюти буде потрапляти до економки агресора, тим складніше їм буде протидіяти цій тенденції. Хоча девальвація національної валюти певною мірою допомагатиме експортним галузям, але “ваньки” будуть менше радіти підвищенню зарплатні, коли побачать зростання вартості улюбленого “all-inclusive” або інших імпортних товарів чи послуг. Схеми з обходження санкцій при купівлі імпортних товарів, зокрема через треті країни, вже додають певні трансакційні витрати до кінцевої ціни, девальвація рубля штовхатиме ціни вище. Для їхнього ВПК це, можливо, найменша з проблем, але гаманці населення, за чий рахунок відбуватиметься вирівнювання ситуації, вкотре відчують наслідки такої економічної політики.


Що з людськими ресурсами?


Як відомо, значна частина росіян (навмисне вживаю у цьому контексті саме цей термін, а не “ванька” чи щось подібне) залишила країну. Припускаю, це хоч і не найсміливіша частина населення, бо обрали найменш дієву, але найбезпечнішу для себе форму протесту, проте не найдурніша, хоча б з огляду на цей вчинок. У доповнення до згаданої втечі “мізків”, кремль продовжує методично знищувати власне працездатне населення, відправляючи його на м'ясні штурми. Нещодавнє підняття призовного віку для строкової служби з 27 до 30 років позбавить національну економіку ще частини працездатного населення, починаючи з січня 2024 [4].


Виглядає так, що економіка агресора все ж переходить на воєнні рейки, роблячи акцент на ВПК. Продукцію решти галузей замінять китайським імпортом, якщо досі не замінили, а їхні працівники поповнять лави мобілізованих, щоб не псували статистику щодо безробіття. Врешті, є варіант поповнення трудових ресурсів за рахунок мігрантів, що, як правило, в короткостроковій перспективі також знижує витрати на оплату праці. І демографічну ситуацію трішки покращать, поки “ваньки” сидітимуть в окопах. Підозрюю, план такий.


Що робити?


Підсумовуючи, варто підкреслити важливість посилення санкційного тиску, зокрема в частині виявлення та протидії російським схемам з обходження санкцій. Це дієвий інструмент, хоча результати не такі швидкі, як нам хотілося б. Також, морські дрони та повітряні бобри могли б стати суттєвим мультиплікатором санкційного тиску.

Головне, завжди пам’ятати, що ніщо не ослабить рф так, як сильна Україна, тому продовжуємо донатити, боремося з корупцією в усіх її проявах та віримо в Сили оборони!


На завершення хочу підкреслити, що значна частка згаданих вище економічних показників - офіційні дані кремля, а їх, як ми знаємо, хлібом не годуй - дай щось збрехати. Проте, суті викладеного це не змінює.


Використані джерела:

7 переглядів0 коментарів

Comments


© 2023 by ЩОДЕННИК ЕКОНОМІСТА

  • Facebook Social Icon
  • Twitter Social Icon
  • tel
bottom of page