Photo by Maria Lupan on Unsplash
Боротьба цивілізованого світу з агресором відбувається у багатьох площинах, зокрема економічній. Основна мета санкцій Заходу – позбавити кремль джерел фінансування своїх загарбницьких дій. Нажаль, низка країн іншої частини світу продовжує наповнювати бюджет рф, купуючи нафту, газ тощо.
Не можна сказати, що накладені на російський нафтогазовий експорт обмеження не діють, ми бачили негативну динаміку доходів бюджету рф протягом січня-лютого цього року, але ефективність “економічної сокири” могла б бути значно вищою, якби не низка країн, які однією рукою запускають голубів миру, а іншою розраховуються за російську нафту.
Імпорт російської нафти у розрізі країн та регіонів. Джерело: Bruegel
Як бачимо, ключові зміни стосуються не обсягів імпорту нафти, а ключових покупців: ЄС та інші країни антикремлвіської коаліції відмовились або значно знизили імпорт з рф, натомість низка країн вирішили скористатись вигідною ринковою кон’юнктурою. Мова, у першу чергу, про Індію та Китай.
Якщо Китай завжди закуповував чимало російської нафти, між ними навіть окремий нафтопровід є, то абсолютним антигероєм цієї історії стала Індія.
Експорт нафти з рф до Індії та Китаю, тис. барелів на добу. Джерело: BBC
Істотний побічний ефект цих операцій – зниження частки дол. США у міжнародних розрахунках на нафтовому ринку. Наприклад покупці з Індії частіше розраховуються валютою ОАЄ (дирхам) або навіть рублями, як зазначає Reuters.
Вихід один – посилення як прямих так і дотичних санкцій, щоб свідомі та несвідомі “помічники” кремля відчували токсичність їхніх стосунків. Тільки так можна дістатися до основної голови цієї Гідри.
Comments