top of page

Результати пошуку

Знайдено 46 результатів із порожнім запитом

  • Deutsche Bank – Alles in Ordnung?

    Photo by cmophoto.net on Unsplash Deutsche Bank (DB) – восьмий за розміром активів банк Європи, з відповідним показником на рівні 1,3 трлн євро (2022), за даними S&P Global. Останні декілька днів ціна акцій банку демонструє стрімке падіння, після відомих подій навколо європейського банку “Credit Suisse”. Проте, експерти вважають, що це є наслідком дії більше психологічних факторів, ніж проекцією реального фінансового становища DB. Не витримав навіть Олаф Шольц, висловившись на підтримку фінансової установи. Звісно, DB – найбільший банк Німеччини. Ціна акцій Deutsche Bank, дол. США. Джерело: finance.yahoo.com Проте, чому ринок вирішив “злити” свої страхи саме на цьому банку? Достеменно не відомо, але декілька відносно “свіжих” прикрих історій за участі DB могли дещо зіпсувати його бездоганну репутацію. Наприклад, у 2017 році банк погодився сплатити штраф у розмірі $629 млн в обмін на припинення розслідування його операцій з цінними паперами, у результаті яких з рф вивели $10 млрд з порушенням законів щодо відмивання грошей. За версією контролюючих органів США та Великобританії, DB не доклав достатніх зусиль, щоб перевірити походження коштів (більш детально – WSJ). #DeutscheBank

  • ФРС продовжує піднімати базові ставки

    Центральний банк США збільшив цільовий діапазон базових відсоткових ставок на 0,25%, до 4,75% – 5%. Цього разу рішення приймалось після гучного “приземлення” декількох банків, але це не вплинуло на рішучість ФРС у боротьбі з інфляцією. Верхня межа цільового діапазону базових процентних ставок ФРС, березень 2018 – березень 2023. Джерело: ФРС. Це найвищий цільовий рівень базових ставок у США з літа 2007 року, після якого цей показник за декілька років наблизився до нуля, зокрема задля стимулювання економічної активності після кризи 2008 року. Подібний низький рівень ключових ставок у США та багатьох інших країнах ми спостерігали протягом 2020 – 2021 років, таким чином намагались подолати економічні наслідки пандемії. Ставка для федеральних фондів у США, липень 1954 – лютий 2023. Джерело: ФРС. Абсолютний рекорд базових ставок ФРС – здобуток Пола Волкера (Paul Volcker), тогочасного очільника ФРС, який був змушений приборкувати інфляцію на рівні понад 10% відсотків. Наразі перед нами дещо інші виклики, але історію пам’ятати важливо, щоб не повторювати, принаймні не найбільш приємні її епізоди. Базовий рівень інфляції у США (без продуктів та палива), міста, у річному вимірі. Джерело: U.S. BUREAU OF LABOR STATISTICS #ФРС #ставкиФРС #інфляція #інфляціяуСША

  • Товарний експорт України у січні 2023

    Джерело: Укрстат, опрацьовано ЩЕ Обсяг експорту товарів з України у січні 2023 року склав $3,1 млрд, що на майже 48% нижче за аналогічний показник 2022 року. Зернові культури, жири та олії тваринного або рослинного походження склали понад 44% загального обсягу товарного експорту. Ці найбільші товарні позиції також зазнали скорочення обсягів – понад 40%. Чорні метали та вироби з них, колись також одна з основних експортних позицій, наразі складають близько 7% загального обсягу. Причини зрозумілі. Більше того, основна причина нещодавно отримала ордер на арешт від Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Сподіваємось, цей фактор вплине на відновлення довоєнних обсягів експорту України вже у найближчій перспективі. Варто відзначити зростання експорту насіння та плодів олійних рослин, з $0,12 млрд до $0,33 млрд (січень 2022 та січень 2023, відповідно). Обсяг експорту цукру та кондитерських виробів з цукру зріс на 130,5% (до $43,7 млн). Обсяг імпорту скоротився на 18,5%, до $5,0 млрд, у порівнянні з січнем 2022. Палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки – основна стаття імпорту: 29,2% від загального обсягу або $1,5 млрд, що на 7,2% нижче за аналогічний показник січня 2022 року. Обсяг імпорту тютюну і промислових замінників тютюну зріс на 84,2%, порох і вибухові речовини – плюс 98,9%, головні убори – зростання у понад 5 разів. Джерело даних: Державна служба статистики України. #експорт #товарнийекспортУкраїни #імпорт

  • “Too Small to Survive”?

    Photo by Joshua Woroniecki on Unsplash. Падіння банків “SVB” та “Signature” сприяло притоку депозитів до найбільших банків США. Логіка вкладників зрозуміла: уряд не дозволить системним установам збанкрутувати, потягнувши за собою у прірву фінансову систему країни та, без перебільшення, світу. Проте, як правило, ці вкладники не тримають гроші під матрацами, тому притік до великих фінансових установ (яких часто називають “Too Big To Fail” – занадто великі, щоб впасти) є наслідком відтоку від менших банків. Отже, лунають заклики повністю захистити депозити в дрібніших банках, як це було у випадку SVB та Signature, тобто не застосовувати обмеження максимального розміру вкладів (наразі у США це $250 тис.). За підрахунком Insider, загальний розмір незастархованих вкладів (у всіх банках) – близько $1 трлн. На перший погляд, сума космічна, але спогади про наслідки кризи 2008 року допомагають повірити у ймовірність і такого сценарію. Активи ФРС, трлн $ (в оригіналі – млн млн). Джерело: FRS Графік показує розмір активів ФРС до кризи 2008 року, після неї та подальший стрибок як наслідок пандемії. Що це означає? Центральний банк скуповує цінні папери (як правило, державні – казначейські зобов’язання) з метою насичення фінансової системи та економіки в цілому необхідними грошовими коштами, що супроводжується також зниженням процентних ставок. Саме тому ми бачимо зростання вартості активів ФРС (за рахунок придбаних цінних паперів) з $0,9 трлн до $2,2 трлн протягом 2008 року та з $4,2 трлн до $8, 9 трлн протягом 2022-2021 років. Отже, гіпотетично, $1,0 трлн – не проблема, якщо від цього дійсно буде залежати стабільність фінансової системи. Проте, зворотна тенденція протягом 2022 року, тобто зменшення вартості згаданих активів, свідчить не лише про перехід центрального банку від політики “дешевих” до політики “дорогих” грошей (зокрема, від “quantitative easing” до “quantitative tightening”) у боротьбі з інфляцією. Додатковий запас “вогневої міці” міг би знадобитись при боротьбі з більш складними дестабілізаційними явищами. І тут мова не лише про центральний банк, але й всю систему захисту фінансової стабільності. Отже, цікаво буде побачити, чи правило “Too Big To Fail” трансформується у “Too Small To Survive” . #ФРС #банки

  • Ринок нафти 2023 та експорт з рф

    Photo by Zbynek Burival on Unsplash За даними IEA, попит на нафту протягом 2023 зростатиме під впливом відновлення економічної активності Китаю та очікуваного пожвавлення повітряних перевезень. Загальносвітовий попит сягне рекордного рівня – 102 млн барелів на день, але поточних запасів вже видобутої нафти та обсягів видобутку має бути достатньо, щоб уникнути зростання ціни. EIA прогнозує зниження вартості нафти Brent з приблизно $84 до $81 за барель починаючи з 4 кварталу цього року. Під тиском санкцій, рф намагається збувати нафту в країнах Азії, наприклад Індія та Китай забезпечують таким чином вже 40% та 20% своїх потреб, відповідно. Якщо обсяги експорту ще не зазнали радикальних змін, відповідні грошові надходження московії протягом лютого знизились на $2.7 млрд – до $11.6 млрд, за даними IEA. Проте, податкові надходження зросли до $6.9 млрд – на 22%, у порівнянні з січнем цього року, як результат відповідних змін податкового законодавства. Обидва показники складають приблизно половину відповідних надходжень довоєнного часу. #експортнафтирф #нафта #рф

  • ЄЦБ підвищує базові процентні ставки

    Photo by bruno neurath-wilson on Unsplash Європейський центральний банк (ЄЦБ) підвищив базові процентні ставки в Єврозоні на 0,5%, як і анонсував після свого попереднього рішення на початку лютого цього року. Сьогоднішнє підняття відбувалось на фоні занепокоєння щодо долі фінансового сектору після “падіння” низки американських банків та потрапляння у скрутне становище вже швейцарського банку “Credit Suisse”. Ми обговорювали цю проблему більш детально раніше. Не зважаючи на нові обставини, ЄЦБ дотримався визначеної раніше стратегії щодо підвищення процентних ставок. Можливо, через досі високий рівень інфляції, а можливо і задля уникнення поширення панічних настроїв. Тільки уявіть перші шпальти, якби центральний банк Єврозони залишив ставки на поточному рівні: фінансова криза, рецесія, стагфляція – це лише приблизний перелік ключових слів, які б заважали спати і без того стурбованим учасникам ринку. Справжніх мотивів ми не дізнаємося, тому будемо притримуватись офіційної версії – боротьба з інфляцією. Хоча варто зауважити, що цього разу Президент ЄЦБ Крістін Лагард (Christine Lagarde) не дала такого чіткого сигналу щодо подальшого підняття процентних ставок, як це було у лютому. Згідно з оновленим прогнозом ЄЦБ, рівень інфляції у 2023 році має скласти 5,3%, у 2024 – 2,9% та нарешті 2,1% тільки у 2025. Переглянули у бік збільшення і темп зростання економіки протягом цього року – до 1%. Протягом 2024 – 2025 років ВВП Єврозони зростатиме на 1,6% щороку. Грудневий прогноз зростання ВВП протягом 2024 та 2025 років був на рівні 1,9% та 1,8%, відповідно. Політика “дорогих грошей” очікувано дається взнаки. Саме на цей макроекономічний прогноз спирається сьогоднішнє рішення ЄЦБ підняти базові процентні ставки: для основних операцій з рефінансування – 3,50%; для кредитів овернайт – 3,75%; для депозитів овернайт – 3,00% #ЄЦБ #Єврозона #процентніставки #інфляція

  • Продовження саги про кризу SVB

    Photo by Paul Fiedler on Unsplash Слідом за SVB “під лід” пішов інший “партнер інноваційної економіки” – Signature Bank, який активно розвивав бізнес з клієнтами зі світу криптовалют. Наразі відповідними операціями банку цікавляться правоохоронні органи США, за даними Bloomberg, зокрема в частині зусиль банку щодо виявлення підозрілих операцій клієнтів. Нагадаю – повний захист Фонду гарантування вкладів (FDIC) поширили і на владників Signature Bank, разом з вкладниками SVB. Ці події очікувано викликають новий раунд дискусій щодо посилення регулювання банківського сектору, зокрема фінансових установ середнього розміру, які наразі працюють в дещо простішому регуляторному середовищі. Тим часом великі, системні банки США ледь встигають приймати нові кошти вкладників, ключовим пріоритетом для яких сьогодні стала стабільність. Це позитивний сигнал стосовно віру вкладників у стабільність банківської системи США в цілому. Ми згадували невдалу стратегію (як виявилось цього тижня, хоча раніше вона могла виглядати досить привабливою) шведського пенсійного фонду “Alecta”, який інвестував у SVB, Signature Bank та First Republic Bank, останній також у групі ризику, але поки тримається. Загальний розмір інвестицій фонду у ці банки склав $2,1 млрд, з яких вже втрачено близько $1,1 млрд, за оцінками Alecta. Занепокоєння шириться Європою: зростає ціна кредитних дефолтних свопів (інструмент страхування від ризику дефолту) банку Credit Suisse. Установа перебуває в процесі зміни бізнес-моделі, зокрема відокремлення інвестиційного банкінгу та концентрації на управлінні статками клієнтів (wealth management). Від занепокоєння до стурбованості щодо долі Credit Suisse перейшли після відмови найбільшого акціонера банку збільшувати свою частку, як очікувалось. Ситуація не нагадує системну кризу, але багато залежатиме від того, чи зможе менеджмент банку заспокоїти усіх стурбованих. Зараз не найкращий час для виходу цієї саги “у прокат”, враховуючи очікувані найближчим часом рішення центральних банків Єврозони та США щодо базових процентних ставок. Дотримання подальшої стратегії підняття ставок за таких умов потребуватиме неабиякої мужності. З іншого боку, інфляція не вщухає. #SVB

  • рф відкладає на “чорний день”

    Photo by Andre Taissin on Unsplash Зниження імпорту та недостатнє обмеження експорту енергоносіїв, у поєднанні зі зростанням світових цін, сприяли формуванню рекордного надлишку платіжного балансу рф, особливо протягом літніх місяців 2022. Динаміка платіжного балансу чудово демонструє ефект від поступового запровадження санкцій щодо нафтогазового сектору агресора, тобто дійсно істотний вплив “воно” відчуло лише наприкінці минулого року. Очікується, що надлишок платіжного балансу протягом 1 кварталу 2023 буде найнижчий за останні два роки, нарешті. Надлишок платіжного балансу рф, млн дол. США. Джерело: tradingeconomics.com Інша частина цієї історії – можливості використання цих коштів кремлівським режимом. За оцінками Bloomberg, частина цього надлишку, приблизно $80 млрд, могла осісти за межами рф, у вигляді готівки, нерухомості та інвестицій. Отже, завдання Сил Добра тепер полягає у пошуку цих можливих “прихованих ресурсів” кремля з метою унеможливлення їхнього використання у злочинних цілях та забезпечення їхньої передачі на потреби післявоєнної відбудови України. Завдання не просте, але варте зусиль. Будемо сподіватись, що ці зібрані на “чорний день” гроші кремль буде змушений використати за призначенням якомога швидше. #платіжнийбаланс #рф

  • Криза SVB. Тільки без паніки.

    Photo by Tonik on Unsplash Історія банку “SVB” після вихідних могла отримати небажане продовження у вигляді поширення панічних настроїв серед вкладників та інвесторів, що загрожувало негативними наслідками для фінансового сектору та економіки в цілому. Спрацювавши на випередження, центральний банк США (ФРС), Міністерство фінансів США та Фонд гарантування вкладів (FDIC) зробили спільну заяву: По-перше, усі кошти вкладників SVB будуть захищені FDIC, тобто не застосовується обмеження у розмірі $250 тис. Цей виняток буде поширено також на Signature Bank, NY, який опинився у подібній ситуації. Ці гарантії не стосуються акціонерів банку та частини утримувачів його облігацій. Також, фінансовим установам буде доступне пільгове кредитування від ФРС за програмою “Bank Term Funding Program” задля підтримки ліквідності. Фінансування надаватиметься на один рік під заставу цінних паперів у пропорції 1:1. Отже, щоб задовольнити вимоги вкладників банкам не доведеться продавати боргові цінні папери за нижчою ціною (зі збитком, як довелось зробити SVB). Міністерство фінансів виділить під цю програму $25млрд зі Стабілізаційного фонду – Exchange Stabilization Fund. #FED #SVB #FDIC #BankTermFundingProgram #SiliconValleyBank

  • Що трапилося з Silicon Valley Bank

    Photo by Tingey Injury Law Firm on Unsplash Фінансовий світ сколихнула новина про неспроможність Silicon Valley Bank (SVB) виконувати свої зобов’язання. Чому так сталося і чи не загрожує це поширенням більш масштабних кризових явищ? По-перше, декілька слів про SVB, контекст у цьому питанні є визначальним. На своєму сайті банк називає себе “фінансовим партнером інноваційної економіки” (“financial partner of the innovation economy”). Сформульовано дуже мотивуюче і це не просто слова: послугами банку користувалась половина компаній технологічного сектору США, які отримали венчурне фінансування та 44% відповідних публічних розміщень акцій протягом 2022, за даними банку. Більше того, SVB посідав 16 місце серед банків США за розміром активів. Станом на 31.12.2022, цей показник банку становив $212 млрд (для порівняння, активи Приватбанку – менше $16 млрд), з яких депозити – $131,44 млрд (62% активів), у тому числі $116,6 млрд – папери з фіксованим доходом (облігації), натомість чисті кредити – $74,2 млрд (35% активів), за даними SVB. Джерело: SVB Отже, особливість банку – це концентрація на інноваційному бізнесі, наданні послуг технологічним стартапам та компаніям на ранніх стадіях розвитку, зокрема тих, що залучали венчурне фінансування. Ця бізнес-модель не є поширеною серед банківських установ такого масштабу, які надають перевагу більшій диверсифікації. З іншого боку, “інноваційність” і була тією родзинкою, що дозволила банку досягти таких висот. 2021 рік був дуже вдалим для клієнтів банку з огляду на розмір залучених інвестицій. Базові процентні ставки були знижені центральним банком (ФРС) з метою стимулювання економічної активності після пандемії. Дешеві гроші потекли в інноваційні сектори бурхливим потоком у пошуках вищої прибутковості. Як результат, обсяг коштів на депозитних рахунках клієнтів SVB продемонстрував просто вибухове зростання з $62 млрд до $124 млрд протягом 12 місяців, за даними Bloomberg. Припускаючи, що процентні ставки залишатимуться на низькому рівні, банк інвестував залучені кошти у довгострокові облігації. Теорія говорить, що рішення логічне, але за однієї умови. Зниження базових процентних ставок дійсно призводить до підвищення вартості облігацій, оскільки попит на них зростає, але протилежна тенденція також має місце, тобто зростання процентних ставок призводить до зменшення попиту на облігації, відповідно знижується і їхня ціна. Саме це і трапилось. Інше слабке місце в обраній банком стратегії – надмірна залежність від коштів досить ризикованих бізнесів. Фатальне припущення – низька ймовірність масового зняття коштів клієнтами. Отже, ніколи такого не було і от трапилося знову. Вкотре банківський сектор переоцінив лояльність клієнтів, які опиняються перед загрозою втратити своїх кошти. Фонд гарантування вкладів (FDIC) забезпечує повернення внесків у розмірі $250 тис., але для більшості клієнтів SVB це сума може виявитися краплею в морі. Звісно, перебільшенням буде порівнювати цю подію з кризою іпотечного кредитування, яка спричинила кризу 2008 року, але наслідки будуть, і не лише для клієнтів саме цього банку. Ціна акцій банку впала на 60%, а серед інституційних інвесторів SVB були і пенсійні фонди, зокрема Alecta зі Швеції з часткою у розмірі $605 млн, за даними Bloomberg. Враховуючи, що загальна вартість активів під опікою Alecta – $104 млрд, нічого критичного звісно не трапилось, хоча не певен, що вкладники фонду такої ж думки.

  • Інфляція у лютому 2023 – 24,9%

    Укрстат оприлюднив дані щодо зростання споживчих цін у лютому цього року – 24,9%, у порівнянні з лютим 2022. Найбільше зросли ціни на яйця – 80,3%, фрукти – 74,9%, рибу та продукти з риби – 44,1%. Харчові продукти у цілому подорожчали на 31,5%, якщо порівнювати з минулорічними цінами. Якщо фрукти скоро з’являться свіжі, місцеві та і рибалки активізуються після міжсезоння, то стартап з розведення курей на балконі десятого поверху набуває все більшої актуальності. Ціни на паливо та мастила зросли на 42%, відповідно користуватись автодорожнім пасажирським транспортом стало на 28,8% дорожче, а от вартість залізничного пасажирського транспорту збільшилась лише на 4,9%. Укрзалізниця, як ми бачимо, і надалі продовжує виконувати надважливу соціальну функцію. Відвідини ресторану або проживання у готелі у лютому 2023 коштувало на 23% дорожче, ніж у лютому минулого року. Тут нічого не вдієш, красиве життя має відповідну ціну. Загальна тенденція свідчить про уповільнення темпів інфляції: споживчі ціни зросли на 0.7% та 1,5%, у порівнянні з січнем 2023 та початком року, відповідно; аналогічні показники базової інфляції – 0,5% та 1,2%. посилання на інтерактивний графік Отже, продовжуємо “донатити” на потреби ЗСУ і все буде Україна! Джерело: www.ukrstat.gov.ua #ІСЦ #БІСЦ #інфляція #інфляціявУкраїні

  • Куди тече російська нафта

    Photo by Maria Lupan on Unsplash Боротьба цивілізованого світу з агресором відбувається у багатьох площинах, зокрема економічній. Основна мета санкцій Заходу – позбавити кремль джерел фінансування своїх загарбницьких дій. Нажаль, низка країн іншої частини світу продовжує наповнювати бюджет рф, купуючи нафту, газ тощо. Не можна сказати, що накладені на російський нафтогазовий експорт обмеження не діють, ми бачили негативну динаміку доходів бюджету рф протягом січня-лютого цього року, але ефективність “економічної сокири” могла б бути значно вищою, якби не низка країн, які однією рукою запускають голубів миру, а іншою розраховуються за російську нафту. Імпорт російської нафти у розрізі країн та регіонів. Джерело: Bruegel Як бачимо, ключові зміни стосуються не обсягів імпорту нафти, а ключових покупців: ЄС та інші країни антикремлвіської коаліції відмовились або значно знизили імпорт з рф, натомість низка країн вирішили скористатись вигідною ринковою кон’юнктурою. Мова, у першу чергу, про Індію та Китай. Якщо Китай завжди закуповував чимало російської нафти, між ними навіть окремий нафтопровід є, то абсолютним антигероєм цієї історії стала Індія. Експорт нафти з рф до Індії та Китаю, тис. барелів на добу. Джерело: BBC Істотний побічний ефект цих операцій – зниження частки дол. США у міжнародних розрахунках на нафтовому ринку. Наприклад покупці з Індії частіше розраховуються валютою ОАЄ (дирхам) або навіть рублями, як зазначає Reuters. Вихід один – посилення як прямих так і дотичних санкцій, щоб свідомі та несвідомі “помічники” кремля відчували токсичність їхніх стосунків. Тільки так можна дістатися до основної голови цієї Гідри. #експортнафтирф #імпортнафтирфІндією #Індія #нафта #рф

© 2023 by ЩОДЕННИК ЕКОНОМІСТА

  • Facebook Social Icon
  • Twitter Social Icon
  • tel
bottom of page